Глобалізація світової економіки та стрімкий розвиток інформаційних технологій призвели до формування єдиного світового фондового ринку, який функціонує цілодобово завдяки різниці в часових поясах основних біржових майданчиків. Незважаючи на територіальну віддаленість, вони тісно пов’язані між собою потоками капіталу, товарів та послуг.
У цій статті ми розглянемо основні глобальні фондові ринки світу, їхній розподіл за часовими поясами та вплив на функціонування світової економіки. Проаналізуємо ключові особливості міжнародної торгівлі цінними паперами, потенційні ризики та перспективи подальшої інтеграції біржових майданчиків з різних регіонів світу.
Основні глобальні фондові ринки та їхні часові пояси
Однією з характерних рис сучасного фондового ринку є його інтеграція та глобалізація. Основними чинниками цих процесів є швидкий розвиток інформаційних технологій, об’єднання депозитарних та клірингових мереж, поява транснаціональних компаній та фондів.
Протягом останніх десятиліть значно лібералізувалися норми міжнародного обігу капіталу, посилилися економічні взаємозв’язки між країнами та регіонами. Це також сприяє консолідації фондових майданчиків в єдиний глобальний ринок.
Виділяють три основних групи бірж за часовими поясами – американські (Нью-Йорк, Торонто), азійські (Токіо, Гонконг, Шанхай) та європейські (Лондон, Франкфурт, Цюрих). Проте завдяки сучасним технологіям вони функціонують практично одночасно – «нічна» торгівля в Азії змінюється «денною» сесією в Європі, а потім США.
Посилення регуляторного впливу міжнародних інституцій, таких як Базельський комітет чи IOSCO, призводить до гармонізації правил та процедур функціонування бірж та депозитаріїв різних країн. У результаті формується все більш стандартизована та уніфікована інфраструктура глобального фондового ринку.
Особливості торгівлі на глобальних фондових ринках
Фондові біржі різних країн функціонують відповідно до часових поясів, у яких вони територіально розміщені. Це впорядковує їхню роботу та торгові сесії за певною хронологічною послідовністю та формує хвилеподібну динаміку перетікання потоків капіталу і ліквідності між світовими фінансовими центрами.
Торговий день на азійських фондових майданчиках починається о 00:00 за Greenwich (08:00 за Києвом). Серед перших відкриваються біржі Токіо та Осаки в Японії, Сіднея в Австралії. За ними приблизно о 01:00 розпочинається торгівля в Гонконзі, о 01:30 — на біржі Сінгапуру.
Далі хвиля ліквідності просувається на захід в європейську часову зону, де о 08:00 за Гринвічем починає працювати Лондонська фондова біржа, а о 09:00 — Франкфуртська та Цюрихська. Наприкінці європейського дня близько 17:30 закривається торгівля в Лондоні, о 18:00 — у Франкфурті.
З відкриттям американської сесії о 15:30 за Гринвічем починає роботу найбільша у світі Нью-Йоркська фондова біржа. Слідом за нею до приблизно 23:00 працюють Канадські та Бразильські майданчики. Після закриття останніх хвиля ліквідності знову повертається в Азію.
Щодо валютного ринку, то торгові сессії Форекс тривають цілодобово з понеділка до п’ятниці. При цьому спостерігається переміщення найактивнішої фази між азійською, європейською та американською сесіями, що корелюється з основними годинами роботи відповідних світових фондових майданчиків у кожному регіоні.
Джерело: trading.biz
Вплив часових поясів на фондові ринки
Існування різних часових поясів та особливості їхнього розподілу на планеті створюють цікавий ефект для глобального фондового ринку — формується своєрідна хвиля торгової активності, що послідовно переміщується з одного регіону в інший.
Так, торговий день починається на азійських майданчиках, продовжується в Європі, а завершується в Північній Америці. При цьому учасники ринку кожного регіону реагують як на внутрішні новини та події, так і на наслідки торгів, що відбувались у попередніх часових поясах.
Тож можна виділити два основні ефекти впливу часових зон:
- Безперервність функціонування ринку — торгівля ніколи не зупиняється, що забезпечує постійний обіг капіталів.
- Хвилеподібне «перекидання» кон’юнктури та волатильності між торговими майданчиками світу.
Отже, різниця в часі між ключовими біржовими центрами має як позитивні для глобальної економіки наслідки, так і породжує додаткові фінансові ризики для учасників ринків.
Стратегії торгівлі на глобальних фондових ринках
Ось деякі стратегії торгівлі, характерні саме для глобальних фондових ринків:
- Торгівля з урахуванням панівних трендів на провідних світових майданчиках. Наприклад, орієнтація на зростання фондових індексів США як локомотиву світової економіки.
- Використання арбітражу для отримання прибутку на різниці курсів одних і тих самих акцій при їхньому лістингу на різних біржах світу.
- Торгівля ф’ючерсами та опціонами, що базуються на фондових індексах декількох країн одночасно.
- Врахування «ефекту перенесення» настроїв та трендів між торговими сесіями Азії, Європи та Америки при складанні торгових стратегій.
- Хеджування ризиків на одному ринку шляхом відкриття протилежних позицій на іншому майданчику в іншому регіоні світу.
Джерело: trading.biz
Ризики та виклики глобальних фондових ринків
Глобалізація фондових ринків, незважаючи на її переваги, породжує і певні додаткові загрози та невизначеності як для окремих інвесторів, так і для національних економік.
Однією з таких проблем є стрімке та неочікуване розповсюдження локальних фінансових криз та шоків між усіма регіонами планети зі швидкістю, яка була неможливою ще кілька десятиліть тому. Тоді банкрутство невеликого банку в одній азійській країні жодним чином не впливало на європейські чи американські ринки. Сьогодні ж будь-які локальні потрясіння миттєво передаються в глобальному масштабі, одразу відображаючись на падінні фондових індексів та вартості активів у всій планеті.
Іншим фактором посилення ризиків є так званий «ефект доміно», коли волатильність та панічні настрої послідовно «перекидаються» з однієї регіональної біржі до іншої, з кожним «перескоком» тільки підсилюючись. Почавшись на азійських майданчиках, хвиля продажів посилюється в Європі, а потім досягає піку на американській сесії. Управляти такими «хвильовими» ризиками, коли негативна динаміка живить сама себе, вкрай складно. Подібна ситуація спостерігалась під час світової фінансової кризи 2008 року.
Окремим великим викликом є узгодження регулятивних підходів між національними та глобальними наглядовими органами для запобігання регуляторного арбітражу, офшорних схем та інших зловживань з боку всесвітньо масштабних фінансових гравців. На жаль, досі не вдалося виробити єдиних «правил гри» при функціонуванні в межах глобального ринку як бірж, інституційних посередників, так і окремих інвесторів. Це підвищує ризики та створює нестабільність.
Технології в глобальних фондових ринках
Інформаційні технології, інтернет та засоби телекомунікації відіграють ключову роль у консолідації та функціонуванні сучасного глобального фондового ринку.
Завдяки програмам у кілька клацань інвестор може не тільки здійснювати торгівлю, але й у реальному часі відстежувати динаміку фондових індексів на будь-яких майданчиках світу, швидко реагуючи на зміну кон’юнктури.
Вагому частку операцій виконують автоматизовані алгоритмічні системи та торгові роботи, які керуються машинним навчанням та штучним інтелектом для максимізації прибутків. Вони ж забезпечують і значну частину ліквідності ринку.
Блокчейн та технології розподіленого реєстру надають додаткові можливості для підвищення прозорості, безпеки та швидкості транскордонних розрахунків між учасниками глобального фондового ринку. Загалом ІТ стають запорукою ефективності та конкурентоздатності ринків.
Головним викликом тут є кібербезпека — захист від зламів та шахрайства. А також розробка уніфікованих технологічних стандартів для всіх основних майданчиків світу.
Джерело: trading.biz
Майбутнє глобальних фондових ринків
Експерти виділяють кілька основних трендів, які визначатимуть подальшу еволюцію світового фондового ринку.
- Очікується подальше зростання ролі азійських майданчиків, перш за все китайських. Вони можуть навіть вийти на перше місце за обсягами торгів, витіснивши американські біржі. Це суттєво трансформує розподіл ліквідності у глобальному масштабі.
- Значну роль відіграватиме автоматизація та цифровізація процесів торгівлі та розрахунків. Штучний інтелект та машинне навчання дедалі активніше застосовуватимуться для прийняття інвестиційних рішень. А блокчейн трансформує депозитарну інфраструктуру.
- Регулятори намагатимуться посилити гармонізацію правил функціонування міжнародних фондових майданчиків для запобігання кризам та потрясінням.
Однак на цьому шляху постане багато складних викликів:
- Геополітичне протистояння між США та Китаєм, яке гальмуватиме регуляторну конвергенцію.
- Опір великих технологічних компаній спробам обмежити їхній вплив на фондові ринки.
- Неефективність міжнародних органів.
- Посилення децентралізованих фінансових ринків, таких як DeFi, складних для регулювання.
- Загрози кібербезпеці, кібершахрайства та кібервійни, які завдають шкоди довірі до глобального фондового ринку.
Незважаючи на виклики, подальше поглиблення інтеграції є неминучим. Тож слід бути готовим до постійних змін на фондових ринках.
0 Replies to “Глобальні фондові ринки: часові пояси і особливості”