Про це повідомляє Независимый Регион з посиланням на видання The Wall Street Journal.
За інформацією журналістів, українську сторону про підтримку попросив правитель країни Абдель Фаттах аль-Бурхан. У той час він перебував у небезпечному становищі через переважаючі сили повстанського угрупування «Сил швидкого реагування», що підтримується Росією.
Перша група українських військових у складі 100 бійців прибула до Судану на чартерному літаку в середині серпня минулого року. В її складі знаходились переважно бійці підрозділу «Тимура» Головного управління розвідки.
Першим завданням розвідників була допомога в евакуації Абделя Фаттах аль-Бурхана зі столиці Хартума, яку оточили бійці «Сил швидкого реагування».
Вивезений до місця розташування українських бійців лідер Судану майже одразу поїхав до підконтрольного урядовим військам Порт-Судану, звідки невдовзі вирушить до Ірландії де зустрівся президентом Зеленським.
Протидія повстанцям
Після успішної евакуації лідера країни з оточеної столиці бійці ГУР були зосередженні на витісненні з міста повстанців, які підтримувались російським «Вагнером».
30-річний офіцер ГУР, відомий під позивним «Кінг», який очолював групу в Судані, розповів про великі відмінності між російсько-українською війною та місцевим конфліктом.
За його словами, солдати з обох сторін не екіпіровані та стріляють у ворога «по-Сомалійськи», тримаючи зброю над головою. Значна частина суданської армії слабко мотивована та місяцями не отримувала зарплатню. Бійці не носили розпізнавальних знаків, що часто ставало причиною втрат через дружній вогонь.
Користуючись поганою оснащеністю «провагнерівських» повстанців, українські військові зосередились на проведенні нічних операцій із застосуванням пристроїв нічного бачення та нічних дронів.
Висуваючись на завдання у сутінках близько 20:00, українські розвідники пересуваючись у фургонах та рухаючись кількома групами по шість бійців у кожній. Усі операції завершувались до світанку, щоб затемна повернутись непоміченими.
У листопаді 2023 року відбулася ротація: групу «Кінга» замінив підрозділ «Тимура», котру тепер очолював розвідник із позивним «Прада».
Нова група під час боїв у сусідньому до столиці місті Омдурмані взяла в полон російського «вагнерівця», ще двоє були ліквідовані. Окрім них, група «Прада» тоді також знищила десяток суданських бійців та схопила ще двох, що мали нашивки російської військової компанії.
За словами командира групи розвідників, ці суданські бійці працювали найманцями та контролювалися представниками російської ПВК «Вагнер».
28-річний боєць підрозділу “Тимура” розповів журналістам видання, що робота його підрозділу була зосереджена на том, що перерізати всі логістичні шляхи суданських повстанців, а також замінувати шляхи до Хартума.
Під час однієї операції ними була замінована вантажівка, яка зламалася посеред дороги.
«Наступного ранку, коли туди під’їхав ворожий пікап, повний піхоти та зброї, ми його підірвали», -розповів він.
Зі інформацією журналістів, група під командуванням «Прада» повернулась в Україну на початку цього року. Зазначається, що жоден його боєць не постраждав.
Підтримка Судану Україною
Важливість підтримки місцевого уряду в Судані та протидії підтримуваних Росією сил складно переоцінити. Ця країна залишається важливим джерелом прибутків для РФ через свої золоті родовища та володіє великими запасами російського, радянського, китайського та американського озброєння, яке могло б бути передане Україні.
Україна підтримує Судан не лише своїм військовим контингентом: у лютому до Порт-Судану прибула партія пшеничного борошна.
Раніше повідомлялось, що ГУР атакувало російський ЗРГК «Панцир-С1» у Бєлгородській області.
0 Replies to “Чому бійці ГУР опинились у Судані під час війни в Україні: деталі спецоперації”