Путін боїться замаху та перевороту, між силовиками наростає конфлікт — звіт розвідки країни ЄС

Розвідка однієї з країн ЄС не виключає можливий переворот у росії за участю Шойгу та повідомляє про напруження між силовими блоками, що зростає. 

У Кремлі з березня 2026 року зростає тривога через ризик змови та замаху на володимира путіна, зокрема з використанням безпілотників, йдеться у звіті розвідки однієї з країн ЄС, який отримали кілька ЗМІ, включаючи CNN та Financial Times, від джерел, близьких до спецслужби, що складала звіт.

Ось повний текст документа. 

Кремль у стані підвищеної тривоги

З початку березня 2026 року Кремль та володимир путін стурбовані витоком чутливої ​​інформації, а також ризиком змови чи спроби перевороту проти президента Росії. Зокрема він побоюється використання безпілотників для можливого замаху з боку представників російської політичної еліти.

Посилення заходів безпеки навколо путіна

У зв'язку з цим Федеральна служба охорони (ФСО), основним завданням якої є забезпечення фізичного захисту вищих посадових осіб Російської держави, значно посилила заходи безпеки навколо володимира путіна:

• в адміністрації президента відвідувачі проходять два рівні перевірки, включаючи повний огляд співробітників ФСО;
• ФСО суттєво скоротила список місць, які регулярно відвідує президент; ані він, ані його родина більше не бувають у своїх звичних резиденціях у Підмосков'ї та на Валдаї;
• з початку війни в Україні путін часто ховається в модернізованих бункерах, зокрема у Краснодарському краї, де може працювати тижнями, тоді як російські ЗМІ продовжують використовувати заздалегідь підготовлені відеоматеріали;
• цього року не було організовано жодної поїздки на військову інфраструктуру, на відміну від частих візитів у 2025 році;
• у окремих районах Москви періодично відключаються комунікаційні мережі;
• співробітники ФСО проводять масштабні перевірки з використанням кінологічних підрозділів, а також розміщуються вздовж річки Москва, які готові реагувати на можливі атаки безпілотників;
• ФСО тепер контролює та погоджує будь-які інформаційні чи медійні публікації за участю президента, спираючись на секретний президентський указ (мабуть, йдеться про анонси поїздок путіна та його участь у різних заходах — ред.); 
• співробітникам, які працюють поруч з путіним, тепер заборонено користуватися мобільними телефонами; вони мають використовувати пристрої без доступу до Інтернету;
• цим співробітникам також заборонено користуватися громадським транспортом — вони пересуваються виключно транспортом ФСО; у будинках кухарів, фотографів та охоронців встановлено системи спостереження.

Сергій Шойгу розглядається як потенційний фактор дестабілізації

Сергій Шойгу, колишній міністр оборони і з травня 2024 року — секретар Ради безпеки Російської Федерації, який зберігає значний вплив у військовому командуванні, асоціюється з ризиком спроби держперевороту.

Арешт його колишнього першого заступника, Руслана Цалікова, 5 березня 2026 року розглядається як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послаблює позиції Шойгу та підвищує ймовірність того, що він сам може стати об'єктом кримінального переслідування.

Сергій Шойгу та Руслан Цаліков

Зростання напруженості між силовими структурами

Тема фізичної безпеки керівників (офіцерів) ЗС РФ викликала зростання напруги між представниками російських силових структур.

Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 начальник Генерального штабу Валерій Герасимов запропонував путіну скликати засідання постійних членів Ради безпеки для обговорення ситуації. Однак путін віддав перевагу більш вузькій нараді, що відбулася 25 грудня 2025 року, наступного дня після нового нападу на російських силовиків, що стався на тому ж місці, що і вбивство Сарварова.

Генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова підірвали в авто

Під час цієї наради представники силових структур, так звані силовики, перекладали один на одного відповідальність за недоліки системи забезпечення безпеки, що виявилися у світлі атак українських служб. Наголосивши, що ці атаки викликають страх і дезорганізацію в лавах ЗС РФ, Валерій Герасимов різко дорікнув своїм колегам зі спецслужб за нездатність передбачити їх та запобігти. Начальник Генштабу також поскаржився на брак людських ресурсів для фізичного захисту офіцерів у тилу та привернув увагу президента до цього питання.

Директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, у свою чергу, виправдовувався, наголошуючи на неможливості системного попередження нападів. Він дорікнув міністру оборони рф за відсутність у рамках його відомства спецпідрозділу, який займався б фізичним захистом вищих керівників — за прикладом інших силових структур.

Директор Росгвардії Віктор Золотов, у свою чергу, нагадав, що наявні у його розпорядженні ресурси не можуть виділятися на захист офіцерів Міністерства оборони. Він також адресував Герасимову рекомендації щодо оперативної безпеки для офіцерського складу МО, чим викликав гнів начальника Генштабу.

На завершення цієї напруженої наради володимир путін закликав учасників до спокою, запропонувавши змінити формат обговорення. Він зобов'язав учасників зустрічі впродовж тижня направити йому свої пропозиції щодо вирішення обговорюваних проблем.

Посилення заходів безпеки десяти високопоставлених російських генералів

Після наради путін зустрівся з директором Федеральної служби охорони (ФСО) Дмитром Кочневим, першочергове завдання якого полягає у забезпеченні фізичної безпеки вищих керівників держави. Було вирішено змінити внутрішній регламент ФСО та розширити список осіб, які перебувають під посиленим захистом цього відомства. 

Раніше такий захист поширювався лише на одного Валерія Герасимова. Тепер до осіб з посиленою охороною додали десять високопосадових генералів, у тому числі трьох заступників начальника Генерального штабу. Рішення путіна, ухвалене на запит Генштабу, демонструє політичну вагу Валерія Герасимова, якому вдалося досягти успіху в цьому "арбітражі", тоді як іншим силовим структурам досі не вдавалося досягти розширення мандата ФСО у своїх інтересах. 

Список генералів, на яких був поширений захист ФСО:

• генерал-полковник Микола Богдановський, перший заступник начальника Генерального штабу;
• генерал-полковник Сергій Істраков, заступник начальника Генерального штабу;
• генерал-полковник Олексій Кім, заступник начальника Генерального штабу;
• генерал-полковник Сергій Рудський, начальник Головного оперативного управління Генерального штабу;
• генерал-полковник Віктор Позніхір, перший заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу;
• генерал-лейтенант Станіслав Гаджимагомедов, начальник Національного центру управління обороною (НЦУО РФ);
• адмірал Ігор Костюков, начальник Головного розвідувального управління (ГРУ);
• генерал-полковник Володимир Зарудницький, начальник Військової академії Генерального штабу;
• генерал-полковник Олександр Чайко;
• генерал-полковник Михайло Мізінцев.

Раніше "Подробиці" писали про те, як охороняють володимира путіна і що заважає його вбити.

Ваша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчилася

По материалам: Подробности