Чому грізний арсенал росії у Венесуелі виявився пустушкою — NYT

Венесуельський режим мав потужні системи протиповітряної оборони, поставлені його союзниками в Кремлі, однак значна їхня частина так і не була приведена в робочий стан. 

Сучасні венесуельські системи ППО російського виробництва навіть не були підключені до радіолокаційних станцій у той момент, коли американські гелікоптери зайшли до повітряного просторі країни, стверджують представники США. Про це пише The New York Times.

Розрекламовані російські системи ППО С-300 та "Бук-М2" мали стати потужним символом тісних зв'язків між Венесуелою та росією — двома супротивниками Сполучених Штатів. Цей союз, як здавалося, забезпечував путінському режиму все більш міцну опору у Західній півкулі.

З великою помпою Венесуела оголосила про закупівлю цих систем у росії у 2009 році, через напруженість у відносинах з Вашингтоном. Колишній лівий президент країни Уго Чавес репрезентував це озброєння як засіб стримування американської агресії.

Однак Венесуела виявилася нездатною належним чином обслуговувати та експлуатувати С-300 — одну з найсучасніших у світі зенітних систем, — так само як і комплекси "Бук".

У результаті її повітряний простір виявився вразливим у той момент, коли Пентагон розпочав операцію Absolute Resolve з захоплення Ніколаса Мадуро, повідомили чотири чинних і колишніх американських чиновники.

Більше того, аналіз фотографій, відеозаписів та супутникових знімків, проведений The New York Times, підтвердив, що деякі елементи систем ППО під час атаки все ще перебували на складах, не у бойовій готовності. У сукупності ці дані свідчать, що, незважаючи на місяці попереджень, Венесуела виявилася не готовою до американського вторгнення.

Іншими словами, некомпетентність венесуельських збройних сил, мабуть, відіграла вирішальну роль в успіху США. Широко розрекламовані венесуельські зенітні системи фактично не були підключені в момент, коли американські сили увійшли до повітряного простору над столицею країни, і, за словами колишніх чиновників та аналітиків, могли не працювати вже багато років.

"Після багатьох років корупції, проблем з логістикою та санкцій все це, безумовно, серйозно підірвало готовність венесуельських систем ППО", — заявив колишній глава резидентури ЦРУ у Венесуелі Річард де ла Торре.

За словами чиновників та експертів, відповідальність за провал частково лежить і на росії, оскільки саме російські інструктори та техніки мали забезпечити повну бойову готовність цих систем та підтримувати її.

"Власні військові потреби Росії у війні в Україні могли обмежити її здатність підтримувати ці системи у Венесуелі та стежити за тим, щоб вони були повністю інтегровані", — зазначив де ла Торре.

Більше того, двоє колишніх американських чиновників висловили думку, що путінський режим міг негласно допустити деградацію проданого Венесуелі військового обладнання, щоб уникнути серйознішої конфронтації з Вашингтоном.

Якби венесуельські військові збили американський літак, наслідки для росії могли б бути дуже серйозними, резюмували вони.

Коли Чавес придбав системи ППО у росії, вони стали частиною масштабної програми закупівель озброєнь вартістю мільярди доларів, покликаною повністю перебудувати венесуельські збройні сили. У рамках цієї програми арсенал країни мав поповнитися винищувачами Су-30, танками Т-72 та тисячами переносних зенітних ракетних комплексів, відомих як MANPADS.

До цього Венесуела значною мірою покладалася на американське озброєння, проте зі зростанням напруженості Вашингтон у 2006 році заборонив продаж зброї цій південноамериканській країні.

"З цими ракетами іноземним літакам буде дуже важко прилетіти і бомбити нас", — заявляв Чавес у 2009 році після оголошення операції з закупівлі російських систем ППО.

Однак Венесуела зазнавала серйозних труднощів з обслуговуванням російського озброєння, регулярно стикаючись із нестачею запасних частин та технічних знань, необхідних для експлуатації та ремонту військової техніки.

"Схоже, ці російські системи ППО працювали не так вже й добре, чи не так?" — заявив міністр оборони США Піт Хегсет лише через кілька днів після атаки.

Повалення Мадуро та нове, хай і непросте, партнерство венесуельського уряду зі Сполученими Штатами стало ударом по російському впливу в регіоні.

За останні 15 років Москва поступово відновлювала свою присутність у Латинській Америці після розпаду Радянського Союзу, нарощуючи постачання озброєнь та формуючи нові союзи, насамперед з Венесуелою. Однак цей союз, можливо, виявився не таким міцним, як його представляли росія та Венесуела.

За словами Фіони Хілл, яка займалася російським та європейським напрямами в Раді національної безпеки США під час першої адміністрації Трампа, путінський режим дав зрозуміти Вашингтону, що готовий надати американцям вільні руки у Венесуелі в обмін на свободу дій в Україні.

На пресконференції у листопаді міністру закордонних справ росії Сергію Лаврову поставили питання про те, чи має намір Москва направити до Венесуели додаткові озброєння для зміцнення її оборони — за аналогією з тим, як вона підтримує сусідню Білорусь, одного зі своїх найближчих союзників.

Лавров дав зрозуміти, що Венесуела, що знаходиться так далеко від російських кордонів, не є для росії такою ж пріоритетною.

"Було б неправильно співставляти наше партнерство з Венесуелою з нашим союзом з Республікою Білорусь", — заявив він.

Росія та Венесуела підписали угоду про стратегічне партнерство у травні під час візиту Мадуро до Москви з метою розширення співпраці, у тому числі у сфері оборони. Однак ця угода не зобов'язувала жодну із сторін до колективної оборони.

"Думаю, за підсумками цієї кризи престиж Росії виявиться серйозно підірваний", — заявив Брайан Наранхо, який у 2014-2018 роках обіймав посаду заступника голови дипломатичної місії США в Каракасі.

Нагадаємо, раніше "Подробиці" писали про те, як провалилася російська нафтова авантюра у Венесуелі.

По материалам: Подробности