Можливість миру в Україні не проглядається принаймні цього року — президент Фінляндії

"Я вважаю, що можливість миру не проглядається принаймні цього року". Фрагмент інтерв'ю президента Фінляндії Александра Стубба італійській газеті Corriere della Sera.

— Президенте Стубб, тепер, коли Європа взяла на себе все фінансове та військове навантаження щодо підтримки Києва, чи не слід вам також ініціювати спільну дипломатичну ініціативу та відкривши канал діалогу з Москвою і запропонуват план, який не буде відповідати каральним умовам, бажаним для Путіна. який підтримують посланці Трампа?

— Можливі три сценарії: війна триває; досягнуто перемир'я, а потім і мирна угода; одна зі сторін впаде, ймовірно, Росія. Я вважаю, що можливість миру не проглядається принаймні цього року. 

Якщо американська політика щодо Росії та України не відповідає інтересам Європи, як я вважаю, то ми маємо вступити у прямий діалог. Так, настав час починати переговори з Росією. Я не знаю, коли це станеться. Ми обговорювали з європейськими лідерами, хто ініціює контакт, але ми поки що не знаємо.

Найважливіше — це координація всіх дій між нами, особливо між країнами "Е5" (Німеччина, Франція, Італія, Британія та Польща) та скандинавськими та балтійськими країнами, що знаходяться на кордоні (з рф — ред.). Чи буде це спеціальний посланець чи група лідерів, побачимо.

— Президенте Стубб, в Європі панує тривога. Сценарій повного виведення американських військ більше не є нереалістичним. Чи зможемо ми, європейці, захистити себе самотужки від нової агресивної Росії? Генеральний секретар НАТО Марк Рютте каже, що ні. Ви кілька разів говорили так. Як?

— Перше зауваження: нам треба заспокоїтися та знизити пік емоцій. Більшість зовнішньої політики на цьому етапі формується публічно, у соціальних мережах, тоді як іноді краще обговорювати найскладніші питання конфіденційно, а потім стратегічно доносити їх до громадськості.

Стримування завжди складається з двох речей: потенціалу та комунікації. Парадокс у тому, що зараз ми робимо правильні речі у першому аспекті, включаючи збільшення військових видатків, але неправильні у комунікаційному плані.

Мене не особливо турбує можливе виведення 5000 з 37000 американських солдатів, дислокованих у Німеччині. Сполучені Штати не підуть з Європи, і знаєте чому? Якщо вони хочуть проектувати свою міць у таких регіонах, як Близький Схід, Азія та Африка, їм потрібні міцні бази. Американські війська знаходяться в Європі не для того, щоб захищати нас, а для того, щоб Америка могла бути світовою наддержавою.

Але немає сумнівів, що Європа має взяти на себе більше відповідальності. Ми добрі друзі з Рютте, Фінляндія перебуває в НАТО вже три роки і чотири місяці, і наша оборонна стратегія завжди була побудована таким чином, щоб захищатися від Росії самотужки. Моя відповідь: якщо ми можемо захистити себе самотужки, то й НАТО зможе.

По материалам: Подробности